ТЕЛІГА Олена (адыг) (дівоче прізв. - Шовгенова; 21.7.1907; за ін. дан.-8.9.1906-21.2.1942) - видатна українська поетеса, політичний діяч. Н. у Санкт-Петербурзі у родині (родственников) проф. І.Шовгенова. Виховувалася в російському оточенні, хрещеною була відома російська поетеса З.Гіппіус. У 1917 разом з батьками переїхала до Києва. Навчалася в одній із київських гімназій. У 1920 батько Т., який деякий час працював у Раді народних міністрів УНР, був змушений емігрувати. У 1923 Т. разом з матір'ю переїхала до Тарнова (Польща), у 1924 - у Подебради (Чехословаччина).
У 1924 здобула гімназійну освіту в Подебрадах. Восени 1925 Т. вступила на історико-філологічний відділ Українського педагогічного інституту ім. М.Драгоманова у Празі. У 1926 вийшла заміж за сотника Армії УНР М.Телігу Після закінчення навчання Т. переїхала до Варшави, де в 1929-39 працювала вчителькою в українській школі. З кін. 1920 років почала друкуватися у “Літературно-науковому віснику”. У 1930-х вийшла перша збірка поетичних творів Т. Характерними рисами її поезії є ліричність, висока поетична культура, свіжість і безпосередність образів. У 1932 Т. вступила до Організації українських націоналістів. Працювала у культурницькій референтурі ПУН (разом з О.Ольжичем), була автором кількох ідеологічних та програмових творів. Наприкін. 1939 переїхала до Кракова, де на той час містився центр українського громадсько-політичного життя. У Кракові очолювала мистецьке товариство “Зарево”. Після розколу 1940 залишилася в ОУН-М. У червні 1941 Т. разом з чоловіком переїхала до Львова. Займалася політичною діяльністю. У жовтні 1941 Т. разом з похідними групами ОУН вирушила до Києва. Організувала у Києві Спілку українських письменників, редагувала літературно-мистецький додаток до газети “Українське слово” - “Літаври”. Після початку масових репресій гітлерівців проти українських націоналістів Т. відмовилася залишити місто і продовжувала літературну та політичну діяльність. 7.2.1942 заарештована і разом з чоловіком розстріляна у Бабиному Яру. Поезії Т. увійшли до збірок “Душа на сторожі” (видано посмертно, 1946) та “Прапори Духа”. Найповніше зібрання творів Т. видано у 1977 у Парижі (“Збірник”, “Полум'яні межі”). У березні 1992 у Рівному, вперше в Україні, видано збірку творів Олени Теліги “Найгостріше слово - Україна”. 21.2.1992 у Бабиному Яру встановлено пам'ятний хрест на місці розстрілу фашистами видатної української поетеси та її однодумців. (К. Бондаренко (Львів).
